Раїса Богатирьова: Ми категорично проти прийняття в будь-якому виді нової Конституції

Сьогодні з трибуни Верховної Ради із заявою виступила координатор парламентської більшості, голова фракції Партії регіонів у Верховній Раді України Раїса Богатирьова.

Шановний Голово Верховної Ради, шановний Прем’єр-міністре України, шановні колеги – народні депутати України, члени Уряду, журналісти, гості, дорогі виборці!

Найбільшою моєю мрією сьогодні було звернення в цьому залі і до Президента України. Це би засвідчило нарешті, що українська влада є єдиною по своїй політичній природі - згуртованістю, спільним стратегічним планом. Вона здатна і готова обслуговувати національний інтерес одного із найбільших європейських народів. Президента немає... Жаль. Бо таж європейська політична система парламентсько-президентської форми організації влади зробила центром влади саме парламент. Тут, у цьому почесному, на підвищенні, кріслі місце серед нас нашого Президента. Він мас чути нас, а ми хочемо послухати його.

Шановні друзі! Прийняттям Закону про Кабінет Міністрів України ми намагалися адаптувати реальні проблеми взаємодії Уряду і Президента. Головне - внормувати діяльність виконавчої гілки влади відповідно до нових вимог Конституції. Хочу також подякувати фракції БЮТ за спільні дії в цьому напрямку, не дивлячись, що ними не підтримувалась політична реформа.

Зрозуміло, що на коромислі одне відро ніхто не носить. Віктор Ющенко має якнайскоріше ініціювати законопроект про Президента України. Тому важливо зосередитись не за закликах до чергового Майдану. Бо історія повторюється тільки фарсом. А почати відповідальну дискусію про світську європейську владу, де Президент стає реальним гарантом конституційного розвитку, але позбавлений права на ручному управлінні керувати не тільки Урядом, але й державою. Головне - він перестає бути загрозою узурпації влади і, таким чином, виростає у ефективного гаранта демократичних перетворень в Україні.

Одночасно, у нас немає сумніву про необхідність завершення конституційної реформи. Хочу заявити, що ми категорично проти прийняття в будь-якому вигляді нової Конституції. Тим більше ще й шляхом плебісциту. Це загроза конституційній стабільності, шлях до розладу держави і ще більшого, вже нездоланного, розколу суспільства. Досить гратися порохом на гарячій печі, та ще й без штанів! Я готова з Президентом діяти спільно у спеціальній конституційній комісії. Давайте спочатку погодимо з ним концепцію таких змін. Закріпимо їх постановою Верховної Ради України, а потім розробимо в спеціальній тимчасовій комісії парламенту відповідний законопроект і приймемо в 450 голосів зміни до Конституції. Разом з рішенням про мораторій на латання основного закону років так на десять. Щоб не перетворювати Конституцію на дівчину, яку постійно видають заміж. Одночасно, ми нарешті мусимо визначитись, яку країну ми будуємо. Думаю, що сумніву немає ні у кого. Найперше – демократичну. Отже нам усім треба напрацювати пакет законодавчих ініціатив про розширення тієї самої ж БАЗИ демократії. Розширити доступ простих людей до влади, почати реальний процес дебюрократизації і передачі широких, перш за все контрольних, функцій в українську громаду, серйозно змінити існуючу виборчу систему, де народ, а не навіть самі моральні лідери, володіє імперативним мандатом свого представника - народного депутата. І ще. Треба поставити принципову мету - розділити вже підстаркуватих українських сіамських близнюків - бізнес і владу. Потрібна глибока і стратегічно продумана ініціатива системної реформи соціального сектору, мета якої підняти якість життя українців до середньорозвинутих європейських країн. Необхідно швидше відмовитись від радянського патерналізму держави. Тим більше, що він сприяє тільки нарощуванню ракових клітин корупції в нашому хворому боротьбою суспільстві. Соціальна реформа має мати метою не тільки створення гарантій належних соціальних стандартів життя українського народу, а й перетворення його в найбільш ефективного і патріотичного інвестора. Очевидно, ключовим має стати програма боротьби з бідністю, в якій, з ганьбою для нас, перебувають до 65% українців. Потрібно не демонізувати владу, а використовувати якомога більше суспільних інститутів і спиратись на незалежні дослідження в пошуках ідей реформи цього вразливого сектору.

І, наостанок, ключ до всього сказаного – це економіка.

Щоби конкурувати в глобалізованому світі треба поставити завдання подвоїти за десять років ВВП, за три роки - бюджет, підняти заробітну платню через п'ять років на рівні 70% оплати праці в ЄС, докорінно змінити систему інвестицій в науку, здоров'я, відкрити простий доступ до дешевих державних кредитів, надати розумні пріоритети національному товаровиробнику. В цьому напрямку і розробляється програма дій Уряду антикризової коаліції.

Це неможливо зробити без Президента. Він просто зобов'язаний, як лідер нації, відкинути все, що заважає нашим спільним діям і приєднатися до єдиної формули успіху - Україна понад усе. Все це неможливо без системної реформи судової влади і всіх, без виключення, правоохоронних інститутів. Саме звідти йде велика кількість сигналів про невідповідність їх функцій сучасним викликам. Потрібен неупереджений і неполітизований арбітр - суд.

Вірю, що моя позиція цілком поділяється і опозицією, яка щиро хоче перемін. З невеликою різницею. Ми - для українського народу в силу відповідальності перед ним за отриману з його рук владу, вони - для себе чи "любих друзів". Але я вірю в українську опозицію, її очищення від революційної сверблячки та створення дійсно патріотичного загону змагання за демократію.

Вітаю всіх з щасливою можливістю працювати в цьому залі на благо нашого суверена - українського народу.

Версія для друку