Поставити запитання


25.07.2007
Володимир
У західних є дуже правильна і актуальна для України думка: корупція – це не піар-скандали, що розігруються політиками з метою дискредитації опонентів, а наше щоденне життя – похід до лікаря, міліціонера, чиновника. Як ви бачите реформу вітчизняної медицини?
Раїса Богатирьова
На жаль, доводиться констатувати, що безкоштовні послуги у нас проблема. Тому що реально людям доводиться платити, і ці гроші ніде не враховуються. Я вважаю, що не меншого 5% (можна підставити іншу суму) від ВВП потрібно витрачати на безкоштовне медичне обслуговування, фінансування якого повинне здійснюватися державною безкоштовною страховою системою. Тобто, людина, має конкретний контракт, з певним переліком послуг, які він може отримати безкоштовно. Зарплата ж лікаря повинна залежати від кількості і якості обслуговування пацієнтів. І, на відміну від приватної страхової системи, послуги лікаря повинна оплачувати держава. В той час, як зараз, ніякої страхової системи у нас не немає, ні безкоштовної, ні приватної. Фактично, це податково-розподільна модель. Тобто люди із зарплати платять не внесок в обов'язкове приватне медичне страхування, а фактично податок. І цей податок нам, платникам податків, не повертається, у вигляді послуг, а просто перерозподіляється в якійсь системі.
У кого є гроші - ті користуються приватними послугами, а у кого їх немає - з останніх сил сунуть маленькі хабарі, щоб отримати хоч щось. При чому якість цих послуг залишає бажати кращого, адже гроші отримує адміністрація в поліклініці, але ніяк не лікар, у якого зарплата однакова, бюджетна, стабільна і від кількості хворих людей, яких він обслужив, не залежить.



25.07.2007
Сергій
Якісь дивні речі відбуваються зараз у відносинах Заходу і Росії. Дуже неприємно нам, як братському слов'янському народу, відчувати як замість взаєморозуміння і взаємовигідної співпраці нас знову підштовхують до міжнародної напруженості і пошуку нового ворога. Які Ви бачите перспективи у стосунках між Україною та Росією?
Раїса Богатирьова
Я з подивом і нерозумінням дивлюся на інсинуації з приводу відносин з Росією. Мені незрозумілі провокаційні дискусії, які нав'язуються суспільству. Часто звучить, наприклад, така думка: "Україна розвиватиметься у бік Європи або у бік Росії". Таким чином штучно розігрівають пристрасті і підштовхують країну і політиків до надуманого вибору. Насправді, між Росією і ЄС є домовленість про створення чотирьох загальних просторів у сфері економіки, безпеці, в гуманітарній сфері. Але якщо Європа з Росією створює якісь загальні правила гри, і в той же час Україна хоче створити з Росією і іншими країнами теж загальні правила гри, чи не означає це, що відбувається якась гармонізація відносин на великому європейському або євразійському просторі? Причому гармонізація взаємовигідна.
Те, що штучно вкидається в суспільство: якийсь глобальний вибір, війни, «або-або» - це просто якісь помітні політичні фрази, гасла, провокації, небажання навіть вникнути в суть процесів, що відбуваються, і проблем. Думаю, на місце політиканству на цю тему прийде чітке розуміння своїх інтересів, загальної користі і взаємовигідної співпраці.



25.07.2007
Ірина
Як жінка відчуває себе в непростому світі української політики? За рахунок яких внутрішніх сил або зовнішніх ресурсів вдається Вам керувати найбільшою фракцією і координувати дії парламентської більшості?
Раїса Богатирьова
Відчуває себе непросто, але без жінок цей світ (політики) був би нестерпний. Стриманість, зваженість, помірність, відповідальність перед дітьми за те, що ми їм залишимо – як не надто високомірно звучать ці слова, але, проте, саме жінкам необхідно проявляти ці якості в українській політиці. Остуджувати «гарячі голови», стримувати емоції, «гасити» чоловічі пристрасті, нагадувати, що в житті і країні головне, мирити і примушувати домовлятися. У цьому бачу свою місію, якщо хочете.
Для керівництва фракцією потрібне особливе чуття і інтуїція. Мабуть, я справляюся, адже мені довірили керівництво і фракцією і парламентською більшістю двічі. Знайти підхід до кожного депутата, ефективно використовувати його сильні сторони, примусити повірити в себе нове молоде покоління у фракції, прикласти зусилля для того, щоб фракція звучала як зіграний оркестр – з тим або іншим рішенням цих питань стикаюся щодня. Звичайно, можна сказати, що мені повезло з фракцією: такої кількості яскравих парламентських зірок як у нас – пошукати. Запалити їх, надихати і підтримувати вогонь – це просто моя робота.



25.07.2007
Андрій Володимирович
Раїсо Василівно, зовсім недавно вся країна спостерігала тривалу і важку епопею ведення політичних переговорів з Президентом і опозицією. Ви були безпосереднім активним учасником цих переговорів. Скажіть, які були основні труднощі цього непростого переговорного процесу?
Раїса Богатирьова
Одна з головних складнощів полягала в тому, що деякі учасники політичного процесу вважали, що їх думка є істиною в кінцевій інстанції. Природно, в такій ситуації про створення атмосфери довіри не могло бути і мови, а політична довіра, на мій погляд, є ключовою і необхідною умовою в Україні для того, щоб шукати не тільки взаємоприйнятні, але і оптимальні рішення.
Партії регіонів, Антикризовій коаліції довелося витримати серйозний іспит на політичну мужність і політичну відповідальність. Ми ніколи не були налаштовані на конфронтацію, ми завжди налаштовані на діалог, але на діалог рівноправний з урахуванням інтересів один одного. Якщо ми висловлюємо свою думку відверто, чесно і принципово, то це не означає, що ми шукаємо конфронтації з нашими опонентами. Наша позиція є послідовною, чіткою і тому прогнозованою. Я глибоко переконана в тому, що якби нам вдалося відтворити постійно діючу практику не просто чесного обговорення проблемних питань, але і уміння шукати і знаходити компроміс, то це пішло б на користь всім. Деяких криз, з якими країна зіткнулася сьогодні, могло б взагалі не бути, або, принаймні, вони б не надавали такої радикальної деструктивної дії на внутрішньополітичне становище.

|

|
16.12.2009 05.11.2009
Березень, 2010
|